безхарактерний

безхарактерний
-а, -е.
Який не має твердого характеру; слабовольний, безвольний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "безхарактерний" в других словарях:

  • безхарактерний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безхарактерність — ності, ж. Абстр. ім. до безхарактерний …   Український тлумачний словник

  • безхарактерно — Присл. до безхарактерний …   Український тлумачний словник

  • нюнявий — а, е, розм. Безхарактерний, плаксивий …   Український тлумачний словник

  • слинявий — а, е, розм. 1) У якого постійно тече слина з рота. || у знач. ім. сли/нявий, вого, ч.; сли/нява, вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота. || Вкритий слиною, вологий від слини. 2) перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний …   Український тлумачний словник

  • безхребетний — перен. (який має недостатньо твердий характер), нестійкий, безхарактерний, ненадійний, хиткий, примітивний, ні риба ні м ясо, ні рябе ні перисте, ні се ні те …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»